Більше інформації ― Український

Impetigo, найпоширеніша бактеріальна інфекція шкіри у дітей віком від двох до п’яти років, буває двох основних типів: небульозна (≈ 70 % випадків) і бульозна (≈ 30 % випадків). Небульозне імпетиго зазвичай викликається Staphylococcus aureus або Streptococcus pyogenes. Його можна розпізнати за скоринками медового кольору на обличчі та кінцівках; в основному вражає шкіру, але може інфікувати укуси комах, екзему чи герпетичні ураження. Бульозне імпетиго, викликане виключно S. aureus, призводить до великих, м’яких бульбашок і часто вражає ділянки, де шкіра третя одна про одну. Обидва типи зазвичай проходять протягом 2–3 тижнів без утворення рубців; ускладнення виникають рідко, причому найсерйознішим є постстрептококовий гломерулонефрит. Лікування включає місцеві антибіотики (mupirocin, retapamulin, fusidic acid). Пероральні антибіотики можуть знадобитися при імпетиго з великими бульбашками або коли місцеве лікування неможливе. Серед пероральних препаратів, які можна застосовувати, – amoxicillin/clavulanate, dicloxacillin, cephalexin, clindamycin, doxycycline, minocycline, trimethoprim/sulfamethoxazole та макроліди; пеніцилін у цьому випадку неефективний. Місцеві дезінфікуючі засоби не такі ефективні, як антибіотики, тому їх слід уникати. Fusidic acid, mupirocin і retapamulin ефективні проти метицилін‑чутливих S. aureus та стрептококових інфекцій. Clindamycin корисний при підозрі на methicillin‑resistant S. aureus (MRSA) інфекцію. Trimethoprim/sulfamethoxazole діє проти метицилін‑резистентного S. aureus, але недостатньо ефективний проти стрептококових інфекцій.
Impetigo, the most common bacterial skin infection in children aged two to five, comes in two main types: nonbullous (70% of cases) and bullous (30% of cases). Nonbullous impetigo is typically caused by Staphylococcus aureus or Streptococcus pyogenes. It's recognized by honey-colored crusts on the face and limbs and mainly targets the skin or can infect insect bites, eczema, or herpetic lesions. Bullous impetigo, caused solely by S. aureus, leads to large, flaccid bullae and often affects areas where skin rubs together. Both types usually clear up within two to three weeks without scarring, and complications are rare, with poststreptococcal glomerulonephritis being the most severe. Treatment involves topical antibiotics (mupirocin, retapamulin, fusidic acid). Oral antibiotics might be necessary for impetigo with large bullae or when topical treatment isn't feasible. While several oral antibiotics (amoxicillin/clavulanate, dicloxacillin, cephalexin, clindamycin, doxycycline, minocycline, trimethoprim/sulfamethoxazole, macrolides) are options, penicillin isn't effective. Topical disinfectants aren't as good as antibiotics and should be avoided. Fusidic acid, mupirocin, retapamulin are effective against methicillin-susceptible S. aureus and streptococcal infections. Clindamycin is useful for suspected methicillin-resistant S. aureus infections. Trimethoprim/sulfamethoxazole works against methicillin-resistant S. aureus, but isn't enough for streptococcal infection.

Impetigo — поширена шкірна інфекція, спричинена певними бактеріями, яка легко передається через контакт. Зазвичай вона проявляється у вигляді червоних плям, покритих жовтуватою скоринкою, і може викликати свербіж або біль. Ця інфекція найчастіше зустрічається у дітей, які живуть у теплих і вологих районах. Вона може проявлятися у вигляді пухирців або без них. Хоча часто вражає обличчя, може з’явитися будь-де, де є розрив шкіри. Діагноз в основному ґрунтується на симптомах і зовнішньому вигляді ураження. Лікування зазвичай включає антибіотики — як місцеві, так і пероральні, а також симптоматичну терапію.
Impetigo is a common infection of the superficial layers of the epidermis that is highly contagious and most commonly caused by gram-positive bacteria. It most commonly presents as erythematous plaques with a yellow crust and may be itchy or painful. The lesions are highly contagious and spread easily. Impetigo is a disease of children who reside in hot humid climates. The infection may be bullous or nonbullous. The infection typically affects the face but can also occur in any other part of the body that has an abrasion, laceration, insect bite or other trauma. Diagnosis is typically based on the symptoms and clinical manifestations alone. Treatment involves topical and oral antibiotics and symptomatic care.