Keloid - Келоїд
☆ За результатами дослідження Stiftung Warentest у Німеччині за 2022 рік рівень задоволеності споживачів ModelDerm був лише трохи нижчим, ніж платними телемедичними консультаціями.
Післяопераційний келоїд на зап’ясті, який лікували ін’єкцією тріамцинолону в ураження. Обробленою ділянкою є впала еритема зліва.
Лінійні келоїди. Коли вони виникають у верхній передній частині тулуба, вони часто мають лінійну форму.
Задній вушний келоїд
Келоїди на підошвах ніг можуть бути незручними при ходьбі. Ін’єкції стероїдів всередину ураження зазвичай роблять кілька разів.
Келоїди зазвичай спостерігаються на верхній частині рук.
Типовий прояв келоїдів грудей.
References
Келоїди утворюються через незвичайне загоєння після пошкодження шкіри або запалення. Генетичні фактори та чинники навколишнього середовища сприяють їх розвитку, причому вища частота у темношкірих людей африканського, азіатського та латиноамериканського походження. Келоїди виникають, коли фібробласти стають надмірно активними, виробляючи надмірну кількість колагену та факторів росту. Це призводить до утворення великих аномальних пучків колагену, відомих як келоїдний колаген, разом із збільшенням фібробластів. Клінічно келоїди проявляються у вигляді твердих гумових вузликів у місцях, які раніше були пошкоджені. На відміну від звичайних рубців, келоїди виходять за межі первісного місця травми. Пацієнти можуть відчувати біль, свербіж або печіння. Доступні різні методи лікування, включаючи ін’єкції стероїдів, кріотерапію, хірургічне втручання, променеву терапію та лазерну терапію.
Keloids result from abnormal wound healing in response to skin trauma or inflammation. Keloid development rests on genetic and environmental factors. Higher incidences are seen in darker skinned individuals of African, Asian, and Hispanic descent. Overactive fibroblasts producing high amounts of collagen and growth factors are implicated in the pathogenesis of keloids. As a result, classic histologic findings demonstrate large, abnormal, hyalinized bundles of collagen referred to as keloidal collagen and numerous fibroblasts. Keloids present clinically as firm, rubbery nodules in an area of prior injury to the skin. In contrast to normal or hypertrophic scars, keloidal tissue extends beyond the initial site of trauma. Patients may complain of pain, itching, or burning. Multiple treatment modalities exist although none are uniformly successful. The most common treatments include intralesional or topical steroids, cryotherapy, surgical excision, radiotherapy, and laser therapy.
Keloids result from abnormal wound healing in response to skin trauma or inflammation. Keloid development rests on genetic and environmental factors. Higher incidences are seen in darker skinned individuals of African, Asian, and Hispanic descent. Overactive fibroblasts producing high amounts of collagen and growth factors are implicated in the pathogenesis of keloids. As a result, classic histologic findings demonstrate large, abnormal, hyalinized bundles of collagen referred to as keloidal collagen and numerous fibroblasts. Keloids present clinically as firm, rubbery nodules in an area of prior injury to the skin. In contrast to normal or hypertrophic scars, keloidal tissue extends beyond the initial site of trauma. Patients may complain of pain, itching, or burning. Multiple treatment modalities exist although none are uniformly successful. The most common treatments include intralesional or topical steroids, cryotherapy, surgical excision, radiotherapy, and laser therapy.
Сучасні дослідження показують, що силіконовий гель або плівка разом з ін’єкціями кортикостероїдів є кращим початковим лікуванням келоїдів. Також можна розглянути додаткові методи лікування, наприклад 5-фторурацил (5-FU) , блеоміцин або верапаміл, хоча їх ефективність різна. Лазерна терапія в поєднанні з ін’єкціями кортикостероїдів або місцевими стероїдами під оклюзію може посилити проникнення ліків. Для стійких келоїдів хірургічне видалення з подальшим негайним променевою терапією виявилося ефективним. Нарешті, було доведено, що використання силіконової плівки та пресотерапії знижує ймовірність рецидиву келоїду.
Current literature supports silicone gel or sheeting with corticosteroid injections as first-line therapy for keloids. Adjuvant intralesional 5-fluorouracil (5-FU), bleomycin, or verapamil can be considered, although mixed results have been reported with each. Laser therapy can be used in combination with intralesional corticosteroids or topical steroids with occlusion to improve drug penetration. Excision of keloids with immediate post-excision radiation therapy is an effective option for recalcitrant lesions. Finally, silicone sheeting and pressure therapy have evidence for reducing keloid recurrence.
Current literature supports silicone gel or sheeting with corticosteroid injections as first-line therapy for keloids. Adjuvant intralesional 5-fluorouracil (5-FU), bleomycin, or verapamil can be considered, although mixed results have been reported with each. Laser therapy can be used in combination with intralesional corticosteroids or topical steroids with occlusion to improve drug penetration. Excision of keloids with immediate post-excision radiation therapy is an effective option for recalcitrant lesions. Finally, silicone sheeting and pressure therapy have evidence for reducing keloid recurrence.
Наразі не існує універсального лікування, яке б гарантувало стабільно низьку частоту рецидивів келоїдів. Однак нові варіанти, такі як використання лазерів разом із стероїдами або поєднання 5-фторурацилу зі стероїдами, виявляються багатообіцяючими. Майбутні дослідження можуть зосередитися на тому, наскільки добре нові методи лікування, такі як пересадка аутологічного жиру або терапія на основі стовбурових клітин, ефективні для лікування келоїдів.
There continues to be no gold standard of treatment that provides a consistently low recurrence rate; however the increasing number of available treatments and synergistic combinations of these treatments (i.e., laser-based devices in combination with intralesional steroids, or 5-fluorouracil in combination with steroid therapy) is showing favorable results. Future studies could target the efficacy of novel treatment modalities (i.e., autologous fat grafting or stem cell-based therapies) for keloid management.
There continues to be no gold standard of treatment that provides a consistently low recurrence rate; however the increasing number of available treatments and synergistic combinations of these treatments (i.e., laser-based devices in combination with intralesional steroids, or 5-fluorouracil in combination with steroid therapy) is showing favorable results. Future studies could target the efficacy of novel treatment modalities (i.e., autologous fat grafting or stem cell-based therapies) for keloid management.
Шрами є звичайною частиною процесу загоєння після пошкоджень шкіри. В ідеалі шрами повинні бути плоскими, тонкими і відповідати кольору шкіри. Багато факторів можуть призвести до поганого загоєння рани, наприклад інфекція, зниження кровотоку, ішемія та травма. Шрами, які товсті, темніші за навколишню шкіру або надмірно зменшуються, можуть спричинити значні проблеми як з фізичною функцією, так і з емоційним здоров’ям.
Scars are a natural and normal part of healing following an injury to the integumentary system. Ideally, scars should be flat, narrow, and color-matched. Several factors can contribute to poor wound healing. These include but are not limited to infection, poor blood flow, ischemia, and trauma. Proliferative, hyperpigmented, or contracted scars can cause serious problems with both function and emotional well-being.
Scars are a natural and normal part of healing following an injury to the integumentary system. Ideally, scars should be flat, narrow, and color-matched. Several factors can contribute to poor wound healing. These include but are not limited to infection, poor blood flow, ischemia, and trauma. Proliferative, hyperpigmented, or contracted scars can cause serious problems with both function and emotional well-being.
Келоїдні рубці частіше зустрічаються у людей африканського, азіатського або латиноамериканського походження. Люди у віці від 10 до 30 років мають більшу схильність до розвитку келоїдів, ніж люди похилого віку.
Хоча вони зазвичай виникають на місці травми, келоїд (keloid) також може виникати спонтанно. Вони можуть виникати на місці пірсингу і навіть через щось таке просте, як прищ або подряпина. Вони можуть виникнути внаслідок серйозних рубців від вугрів або вітряної віспи, інфекції на місці рани, повторної травми ділянки, надмірного натягу шкіри під час закриття рани або стороннього тіла в рані.
Келоїдні рубці можуть розвинутися після операції. Вони більш поширені в деяких місцях, таких як центральна грудна клітка (через стернотомію), спина та плечі (зазвичай у результаті прищів) і мочки вух (через пірсинг вух). Вони також можуть виникати на пірсингу. Найбільш поширеними плямами є мочки вух, руки, область тазу і над ключицями.
Доступні методи лікування: пресотерапія, силіконове гелеве покриття, тріамцинолон ацетонід всередині вогнища, кріохірургія, променева терапія, лазерна терапія, інтерферон, 5-FU та хірургічне висічення.
○ Лікування
Гіпертрофічні рубці можна зменшити за допомогою 5-10 ін’єкцій стероїдів всередину ураження з інтервалом в 1 місяць.
#Triamcinolone intralesional injection
Лікування еритеми, пов’язаної з утворенням рубців, можна спробувати застосувати лазерне лікування, але ін’єкції тріамцинілону також можуть зменшити еритему, згладжуючи шрам.
#Dye laser (e.g. V-beam)