Toxic epidermal necrosis - Токсичний Епідермальний Некрозhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Синдром_Лаєлла
Токсичний Епідермальний Некроз (Toxic epidermal necrosis) — це різновид важкої шкірної реакції. Ранні симптоми включають лихоманку та грипоподібні симптоми. Через кілька днів на шкірі з’являються пухирі та лущення, утворюючи хворобливі ділянки, що лущаться. Важливо, щоб слизові оболонки, такі як рот, також зазвичай залучалися. Ускладнення включають зневоднення, сепсис, пневмонію та поліорганну недостатність.

Найпоширенішою причиною є певні ліки, такі як ламотриджин, карбамазепін, алопуринол, сульфаніламідні антибіотики та невірапін. Фактори ризику включають ВІЛ і системний червоний вовчак. Лікування зазвичай проводиться в лікарні, наприклад, в опіковому відділенні або відділенні інтенсивної терапії.

○ Лікування
Це серйозне захворювання, тому, якщо ваші губи чи рот уражені або на шкірі з’явилися пухирі, якомога швидше зверніться до лікаря.
Підозрілі препарати слід припинити. (наприклад, антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби)

☆ За результатами дослідження Stiftung Warentest у Німеччині за 2022 рік рівень задоволеності споживачів ModelDerm був лише трохи нижчим, ніж платними телемедичними консультаціями.
  • Характерна втрата шкіри Токсичний Епідермальний Некроз (Toxic epidermal necrosis)
  • TENS ― 10 день
  • Necrolysis epidermalis toxica
  • Пухирі на ранній стадії можуть швидко прогресувати, вражаючи все тіло протягом кількох днів.
References Stevens–Johnson Syndrome and Toxic Epidermal Necrolysis: A Review of Diagnosis and Management 34577817 
NIH
Stevens-Johnson Syndrome (SJS) і Toxic Epidermal Necrolysis (TEN) — це рідкісні стани, при яких шкіра зазнає великого некрозу та лущення. З точки зору лікування, циклоспорин є високоефективним для SJS, тоді як комбінація внутрішньовенного імуноглобуліну (IVIg) і кортикостероїдів найкраще працює для випадків SJS і TEN.
Stevens-Johnson Syndrome (SJS) and Toxic Epidermal Necrolysis (TEN) are rare diseases that are characterized by widespread epidermal necrosis and sloughing of skin. Regarding treatment, cyclosporine is the most effective therapy for the treatment of SJS, and a combination of intravenous immunoglobulin (IVIg) and corticosteroids is most effective for SJS/TEN overlap and TEN.
 Toxic Epidermal Necrolysis: A Review of Past and Present Therapeutic Approaches 36469487
Toxic epidermal necrolysis (TEN) — серйозна шкірна реакція, викликана певними ліками та активністю імунної системи, що призводить до великого відшарування зовнішнього шару шкіри (епідермісу) , що вражає понад 30% поверхні тіла. Рівень смертності від TEN становить понад 20%, часто через інфекції та проблеми з диханням. Припинення прийому ліків, що викликають реакцію, надання підтримуючої терапії та використання додаткових методів лікування може покращити результат. Недавні дослідження показали, що такі препарати, як циклоспорин, інгібітори фактора некрозу пухлини альфа та комбінація внутрішньовенного імуноглобуліну та кортикостероїдів, можуть бути корисними, на основі рандомізованих контрольованих досліджень та аналізу багатьох досліджень.
Toxic epidermal necrolysis (TEN) is a serious skin reaction caused by certain medications and immune system activity, resulting in large-scale detachment of the outer skin layer (epidermis), affecting more than 30% of the body's surface. TEN has a mortality rate of over 20%, often due to infections and breathing difficulties. Stopping the medication causing the reaction, providing supportive care, and using additional treatments can improve the outcome. Recent studies have shown that drugs like cyclosporine, tumor necrosis factor alpha inhibitors, and a combination of intravenous immune globulin and corticosteroids can be helpful, based on randomized controlled trials and analyses of multiple studies.
 Toxic Epidermal Necrolysis and Steven–Johnson Syndrome: A Comprehensive Review 32520664 
NIH
Recent Advances: There is improved understanding of pain and morbidity with regard to the type and frequency of dressing changes. More modern dressings, such as nanocrystalline, are currently favored as they may be kept in situ for longer periods. The most recent evidence on systemic agents, such as corticosteroids and cyclosporine, and novel treatments, are also discussed.